Закон про кримінальні проступки: основні нововведення

1. Кримінальний Кодекс України (далі КК України) визначає, які суспільно небезпечні діяння є кримінальними правопорушеннями та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили.

2. Кримінальним правопорушенням є передбачене КК України суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом кримінального правопорушення. Кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки та злочини. Злочини поділяються на нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі.

3. Кримінальним проступком є передбачене КК України діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51 000 грн.)або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі.

4. Стаття 286-1 КК України. Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції
1. Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп’яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, або відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а так само вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду –
караються штрафом від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.
2.Ті самі дії, вчинені повторно, –
караються штрафом у розмірі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк від двох до трьох років»

5. Готування до кримінального проступку не тягне за собою кримінальної відповідальності. Готування до злочинів будь-якої тяжкості є кримінально караним.

6. Органами досудового розслідування є органи, що здійснюють досудове слідство і дізнання. До представників сторони обвинувачення додається два нових: дізнавач та керівник органу дізнання. Дізнавач – службова особа підрозділу дізнання органу Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, у випадках, установлених КПК України, уповноважена особа іншого підрозділу вказаних органів, які уповноважені в межах компетенції, передбаченої КПК України, здійснювати досудове розслідування кримінальних проступків.

7. Дослідча перевірка. Для з’ясування обставин вчинення кримінального проступку до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути:1) відібрано пояснення;2) проведено медичне освідування;3)отримано висновок спеціаліста і знято показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису;4) вилучено знаряддя і засоби вчинення кримінального проступку, речі і документи, що є безпосереднім предметом кримінального проступку, або які виявлені під час затримання особи, особистого огляду або огляду речей. (ч.3 ст. 214 КПК України). Наявність норми закону у такому вигляді свідчить про повернення до стадії кримінального провадження під назвою «дослідча перевірка», а відповідно до корупційних ризиків та відсутності гарантій забезпечення прав учасників кримінального провадження.

8. Об’єднання матеріалів досудових розслідувань щодо кримінального проступку та щодо злочину можливе, крім випадків, коли це може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду. У таких випадках розслідування злочину та кримінального проступку здійснюється за правилами досудового слідства.

9. Процесуальними джерелами доказів у кримінальному провадженні про проступки, крім визначених ст. 84 КПК України (показання, речові докази, документи, висновки експертів), також є пояснення осіб, результати медичного освідування, висновок спеціаліста, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Такі процесуальні джерела доказів не можуть бути використані у кримінальному провадженні щодо злочину, окрім як за погодженням з слідчим суддею. Виникає необхідність в законодавчому закріпленні понять нових процесуальних джерел доказів, регламентації вчинення процесуальних дій, уточнення способів збирання та правил оцінки доказів.

10. Запобіжні заходи під час дізнання. Тимчасовий запобіжний захід – затримання особи, а також особисте зобов’язання та особиста порука.

11. Затримання особи, яка вчинила кримінальний проступок.
Стаття 298-2 КПК України. Затримання особи, яка вчинила кримінальний проступок.
1. Уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні кримінального проступку, у випадках, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 208 цього Кодексу, та лише за умови, що ця особа:
1) відмовляється виконувати законну вимогу уповноваженої службової особи щодо припинення кримінального проступку або чинить опір;
2) намагається залишити місце вчинення кримінального проступку;
3) під час безпосереднього переслідування після вчинення кримінального проступку не виконує законних вимог уповноваженої службової особи;
4) перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння та може завдати шкоди собі або оточуючим.
2. Затримання особи, яка вчинила кримінальний проступок, здійснюється не більш як на три години з моменту доставлення до органу дізнання або шість годин з моменту фактичного затримання.
3. Уповноважена службова особа, яка здійснила доставлення, та/або дізнавач повинні негайно повідомити особі зрозумілою для неї мовою підстави доставлення, а також роз’яснити право на захисника, на отримання медичної допомоги, на надання пояснень та інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.
4. Особу може бути затримано:
1) до сімдесяти двох годин – у випадках, передбачених пунктами 1–3 частини першої цієї статті;
2) до двадцяти чотирьох годин – у випадку, передбаченому пунктом 4 частини першої цієї статті.
Копія протоколу затримання особи невідкладно надсилається прокурору.
5. Затриманому надається можливість повідомити інших осіб про затримання і місце перебування відповідно до положень статті 213 цього Кодексу.
6. Уповноважена службова особа, яка здійснила затримання, здійснює особистий обшук затриманої особи з дотриманням правил, передбачених частиною сьомою статті 223 цього Кодексу.
7. Службова особа, відповідальна за перебування затриманих за вчинення кримінального проступку, зобов’язана вчинити дії, передбачені частиною третьою статті 212 цього Кодексу, з урахуванням особливостей, передбачених цією статтею.

Від так, затримання особи можливе у випадку вчинення будь-якого кримінального правопорушення.

12. Негласні слідчі дії. Під час досудового розслідування кримінальних проступків дозволяється проводити такі негласні слідчі дії як зняття інформації з електронних інформаційних систем доступ до яких не обмежується її власником, володільцем або утримувачем або не пов’язаний з подоланням системи логічного захисту (ч.2 ст. 264 КПК України), а також установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу (ст. 268 КПК України). Власне це ті види НСРД, які дозволяється проводити і зараз незалежно від тяжкості злочину.

13. Строки досудового розслідування (дізнання) кримінальних проступків (ст. 219 КПК України). Строк дізнання до внесення відомостей про кримінальний проступок до ЄРДР (дослідчої перевірки), а також строк з моменту внесення відомостей до ЄРДР до повідомлення про підозру у вчиненні кримінального проступку КПК не встановлює. Аналогічна ситуація була в КПК із злочинами та подальшому виправлена законодавцем.

Строки після повідомлення про підозру. Досудове розслідування повинно бути закінчено:
1) протягом сімдесяти двох годин з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або затримання особи в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 298-2 КПК України;
2) протягом двадцяти діб з дня повідомлення особі про підозру в учиненні кримінального проступку у випадках:
коли підозрюваний не визнає вину;
необхідності проведення додаткових слідчих (розшукових) дій;
вчинення кримінального проступку неповнолітнім;
3) протягом одного місяця з дня повідомлення особі про підозру в учиненні кримінального проступку у разі заявлення особою клопотання про проведення експертизи у випадку, передбаченому ч. 2 ст. 298-4 КПК України.

Строк дізнання може бути продовжений прокурором до одного місяця в порядку, передбаченому КПК України.

Утім, відповідно до ст. 298-5 КПК України строк дізнання може бути продовжений прокурором до тридцяти днів у разі необхідності проведення додаткових слідчих та розшукових дій. Про продовження строку дізнання прокурор виносить постанову. Схоже на помилку, чи то в ст. 219, чи то в ст. 298-5 КПК України.

14. Відкриття матеріалів (ст. 301 КПК). Прокурор зобов’язаний у межах строків, визначених КПК забезпечити надання особі, яка вчинила кримінальний проступок, або її захиснику, потерпілому чи його представнику копій матеріалів дізнання шляхом їх вручення, а у разі неможливості такого вручення – у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень, у тому числі шляхом надсилання копій матеріалів дізнання за останнім відомим місцем проживання чи перебування таких осіб. У разі відмови вказаних осіб їх отримати чи зволікання з отриманням, вказані особи вважаються такими, що отримали доступ до матеріалів дізнання. Про відмову в отриманні копій матеріалів дізнання чи неотримання їх складається відповідний протокол, який підписується прокурором та особою, яка відмовилася отримувати, а також прокурором, у разі коли особа не з’явилася для отримання матеріалів дізнання

15. Судовий розгляд. Після отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку суд у п’ятиденний строк, а у разі затримання особи – у порядку, передбаченому ч. 4 ст. 298-2 КПК України, невідкладно призначає судовий розгляд.
Суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта (ст. 381 КПК). В такому випадку в КПК має бути передбачена обов’язкова участь захисника.

Стаття 382. Розгляд обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку у спрощеному провадженні.
1. Суд у п’ятиденний строк з дня отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку, а в разі затримання особи у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу, невідкладно вивчає її та додані до нього матеріали і ухвалює вирок
2. Вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
3. Суд має право призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акта, щодо вчинення кримінального проступку, та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.
4. Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
5. Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 цього Кодексу.

Джерело: Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень, № 7279-д, від 20.04.2018 р..