Повторне спеціальне розслідування нещасного випадку пов’язаного з виробництвом: спеціальна комісія в іншому складі стала на бік працівника.

За статистикою Держпраці України протягом 2016 року в Україні зареєстровано 4428 виробничих травм, в т.ч. 400 зі смертельними наслідками. У 2017 році – 4313, в т.ч. 366 зі смертельними наслідками. По Полтавській області цифри виглядають так: 2016 рік – 199 в/т, в т.ч – 17 см./н.; 2017 рік – 185 в/т, в т.ч. – 16 см./н.. Порівнювати зазначені показники сенсу не має, адже кожен факт смерті чи ушкодження здоров’я людини є трагедією.В даному аспекті важливо інше – встановлення причин настання нещасних випадків та їх класифікація. Наприклад, за суб’єктом, який порушив вимоги нормативно-правових актів про охорону праці. Мова йде про нещасні випадки пов’язані з виробництвом, що сталися з вини роботодавця, з вини працівника та з вини обох суб’єктів, а також характер їх дій чи бездіяльності. Саме об’єктивне встановлення причин виробничого травматизму дозволяє розробити ефективні заходи щодо їх усунення, а відповідно зберегти життя та здоров’я людей.

Причини настання нещасного випадку встановлюються комісією з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку відповідно до Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. № 1232 (далі – Порядок). Згідно з ч.7 Порядку розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов’язків, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров’ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання і гострого професійного та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення, а також настання смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов’язків.

Порядок передбачає загальне та спеціальне розслідування. Спеціальному розслідуванню підлягають нещасні випадки зі смертельними наслідками; групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше працівниками, незалежно від ступеня тяжкості отриманих ними травм; випадки смерті працівників на підприємстві; випадки зникнення працівників під час виконання трудових (посадових) обов’язків; нещасні випадки, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого.
За результатами спеціального розслідування складаються акти за формою Н-5 та Н-1 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов’язаний з виробництвом).

Слід зазначити, що відповідно до ч.3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» акт розслідування нещасного випадку є підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат.

На мою думку положення Порядку не створюють умов для проведення незалежного та об’єктивного розслідування нещасного випадку. Так, робота комісії поставлена в організаційну та матеріальну залежність від роботодавця (Роботодавець зобов’язаний створити належні умови для роботи комісії (забезпечити приміщенням, засобами зв’язку, оргтехнікою, автотранспортом, канцелярським приладдям), компенсувати витрати, пов’язані з її діяльністю, а також залучених до роботи експертів, інших спеціалістів та сприяти роботі комісії з метою своєчасного і об’єктивного проведення розслідування нещасного випадку (п.п. 10,38 Порядку)). Місце нещасного випадку перебуває також під контролем роботодавця. Порядок взаємодії роботодавця та комісії зі слідчими підрозділами, порядок формування комісій та процедура проведення розслідування фактично не регламентовані. Гарантії забезпечення прав потерпілих не передбачені.

Здійснюючи адвокатську діяльність мені довелось відстоювати права та інтереси потерпілого від нещасного випадку пов’язаного з виробництвом.
Так, 15.02.2018 року на ПрАТ «АвтоКрАЗ» з працівником стався нещасний випадок. Слюсар-ремонтник ОСОБА 1 з метою проведення ремонту токарного верстата мав зняти запресовані шестерні. Для цього він взяв молоток та надставку з мідною ударною частиною. В момент удару по краю шестерні відколовся уламок металу від шестерні та потрапив ОСОБІ 1 у праве око. Згідно з випискою Полтавської обласної клінічної лікарні ім. Скліфосовського, повний діагноз потерпілого: Проникаюче склеральне поранення з внутрішньоочним стороннім тілом (метал), травматична катаракта правого ока. Під час виконання ремонтних робіт потерпілий захисними окулярами не користувався. З 22.02.2018 по 03.05.2018 року комісією проведено спеціальне розслідування нещасного випадку, що стався на ПрАТ «АвтоКрАЗ». За результатами розслідування складено акти форми Н-5 і Н-1. Основною причиною нещасного випадку комісія визнала невиконання потерпілим положення інструкції з охорони праці, яким передбачено застосування захисних окулярів на всіх роботах, де можливе травмування очей пилом, стружкою, абразивом і.т.п.. Отже, комісія прийшла до висновку, що нещасний випадок стався з вини працівника. Також в актах форми Н-5 і Н-1 було вказано неповний діагноз потерпілого, а лише перша частина речення: «проникаюче склеральне поранення з внутрішньоочним стороннім тілом (метал)».

Потерпілий з висновками спеціальної комісії щодо обставин і причин настання нещасного випадку не погодився та доручив підготувати скаргу до Управління Держпраці у Полтавській області з вимогою про призначення повторного спеціального розслідування, скасування актів форми Н-5 і Н-1 та складення нових. У своїх поясненнях вказував, що захисні окуляри йому не видавалися, комісія цього питання не досліджувала; діагноз відповідно до виписки не збігається з тим, який вказаний в актах; засідання комісії проводились формально.

Управлінням Держпраці у Полтавській області скаргу задоволено. Призначено та проведено повторне спеціальне розслідування нещасного випадку спеціальною комісією в іншому складі. За результатами роботи комісії попередні акти форми Н-5 і Н-1 від 03.05.2018 року скасовано та складено нові. Так, комісія прийшла до іншого висновку щодо обставин та причин настання нещасного випадку. Основною і єдиною причиною отримання потерпілим виробничої травми стало незабезпечення його роботодавцем всупереч законодавству про охорону праці засобами індивідуального захисту (захисними окулярами). Комісія в іншому складі справедливо стала на бік працівника, оскільки право на належні, безпечні і здорові умови праці гарантовано ст. 43 Конституції України. Цьому праву працівників кореспондує обов’язок роботодавця створити такі умови праці. Також комісією об’єктивно встановлено діагноз потерпілого: «Проникаюче склеральне поранення з внутрішньоочним стороннім тілом (метал), травматична катаракта правого ока».

В ході надання потерпілому правової допомоги направлено адвокатський запит до Управління Держпраці у Полтавській області та отримано копії матеріалів спеціального розслідування, складено скаргу на висновки спеціальної комісії щодо обставин і причин настання нещасного випадку, після призначення повторного спеціального розслідування представлено інтереси потерпілого на засіданнях спеціальної комісії.

До відома потерпілих або членів їх сімей!

• Спеціальне розслідування нещасного випадку проводиться протягом 10 робочих днів. У разі потреби зазначений строк може бути продовжений органом, який утворив спеціальну комісію (п. 41 Порядку);
• Потерпілий, члени його сім’ї або уповноважена особа, яка представляє його інтереси, не входять до складу спеціальної комісії, але мають право брати участь у засіданнях спеціальної комісії, висловлювати свої пропозиції, додавати до матеріалів розслідування документи, що стосуються нещасного випадку, викладати особисту думку щодо обставин і причин нещасного випадку та одержувати від голови спеціальної комісії інформацію про хід проведення розслідування. Голова спеціальної комісії зобов’язаний письмово поінформувати потерпілого, членів його сім’ї або уповноважену особу, яка представляє його інтереси, про їх права і запросити до співпраці (п. 38 Порядку);
• На вимогу потерпілого або членів його сім’ї чи уповноваженої особи, яка представляє його інтереси, голова спеціальної комісії зобов’язаний ознайомити їх з матеріалами спеціального розслідування (п. 47 Порядку);
• Примірники затверджених актів за формою Н-5 і Н-1 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов’язаний з виробництвом) надсилаються потерпілому, членам його сім’ї або уповноваженій особі, яка за довіреністю представляє його інтереси (п. 52 Порядку);
• У разі надходження від роботодавця, робочого органу Фонду, представника профспілки, потерпілого або члена його сім’ї чи уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси, скарги або їх незгоди з висновками спеціальної комісії щодо обставин і причин настання нещасного випадку керівник Держпраці або його територіального органу з метою забезпечення об’єктивності проведення спеціального розслідування має право призначити повторне (додаткове) спеціальне розслідування нещасного випадку спеціальною комісією в іншому складі, за результатами її роботи скасувати акти за формою Н-5 і Н-1, притягти до відповідальності посадових осіб підприємства та органів Держпраці, які порушили вимоги цього Порядку. Рішення спеціальної комісії в іншому складі щодо результатів повторного (додаткового) спеціального розслідування обставин і причин настання нещасного випадку може бути оскаржено лише у судовому порядку (п. 54 Порядку).