Про виклик на допит

1. Хто може викликати? Під час кримінального провадження свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого для допиту мають право викликати слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд. Оперативні та інші працівники правоохоронних органів не мають на це повноважень.

Слід зауважити, що на виконання доручення слідчого, прокурора допит може проводитися й оперативними працівниками, однак викликати (підписувати повістку про виклик) особу для його проведення останні права не мають. Слідчий, прокурор зобов’язані зазначити у повістці куди з’явитися на допит. Разом з цим, особа яка прибула до оперативного працівника має право перевірити його повноваження на проведення допиту шляхом ознайомлення зі змістом відповідного доручення.

2. Як здійснюється виклик? Відповідно до положень ст. 135 КПК України виклик здійснюється повісткою. Повістка вручається, надсилається або оголошується особі, в тому числі телефоном.

Повістка може бути вручена: особисто особі, яку мають намір допитати; дорослому члену сім’ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає; житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи. Повістка про виклик неповнолітньої особи, як правило, вручається її батьку, матері, усиновлювачу або законному представнику. Повістка про виклик обмежено дієздатної особи вручається її піклувальнику.

Вручення повістки здійснюється працівником правоохоронного органу, слідчим, прокурором, а також секретарем судового засідання, якщо таке вручення здійснюється в приміщенні суду, а надісланої поштою чи переданої телеграмою – працівником органів зв’язку.

Повістка про виклик може бути також надіслана електронною поштою чи факсимільним зв’язком. Таким способом повістка може надсилатися особі, якщо вона повідомила слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про адресу своєї електронної пошти або канали факсимільного зв’язку.

Оголошення змісту повістки зазвичай здійснюється у випадках відмови від її отримання.

Також повістка може бути оголошена за допомогою телефонного дзвінка. Значним недоліком такого виклику для обох сторін є відсутність можливості пересвідчитися у правдивості даних, які лунають з телефону.

3. Що зазначається у повістці? Відповідно до ст. 137 КПК України у повістці про виклик повинно бути зазначено:

1) прізвище та посада слідчого, прокурора, слідчого судді, який здійснює виклик;

2) найменування та адреса суду або іншої установи, до якої здійснюється виклик, номер телефону чи інших засобів зв’язку;

3) ім’я (найменування) особи, яка викликається, та її адреса;

4) найменування (номер) кримінального провадження, в рамках якого здійснюється виклик;

5) процесуальний статус, в якому перебуває викликана особа;

6) час, день, місяць, рік і місце прибуття викликаної особи;

7) процесуальна дія (дії), для участі в якій викликається особа;

8) наслідки неприбуття особи за викликом із зазначенням тексту відповідних положень закону, в тому числі можливість застосування приводу, та здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження;

9) передбачені КПК України поважні причини, через які особа може не з’явитися на виклик, та нагадування про обов’язок заздалегідь повідомити про неможливість з’явлення;

10) підпис слідчого, прокурора, слідчого судді, судді, який здійснив виклик.

4. Коли особа вважається викликаною? Особа вважається викликаною якщо у слідчого, прокурора, слідчого судді, суду наявне підтвердження отримання повістки про виклик або підтвердження ознайомлення з її змістом іншим способом.

Підтвердженням вручення повістки є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні.

Підтвердженням отримання повістки електронною поштою чи факсимільним зв’язком є електронний чи факсимільний лист-відповідь про отримання повістки.

Підтвердженням оголошення особі змісту повістки про виклик є відповідний відеозапис. Підтвердити факт оголошення змісту повістки через телефон майже неможливо. Таким способом слідчий, прокурор зазвичай викликають осіб, які зацікавлені в результатах кримінального провадження і готові прийти будь-коли. Це переважно потерпілі.

Важливо! Особа має отримати повістку про виклик, або ознайомитися з її змістом не пізніше ніж за три дні до дня проведення допиту. Наприклад, якщо слідчий планує допитати свідка 10-го числа, то в його інтересах, щоб свідок отримав повістку 6-го числа або раніше.

5. Поважні причини неприбуття особи на виклик (ст. 138 КПК України):

1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання;

2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення;

3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини);

4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо;

5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров’я у зв’язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад;

6) смерть близьких родичів, членів сім’ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю;

7) несвоєчасне одержання повістки про виклик;

8) інші обставини, які об’єктивно унеможливлюють з’явлення особи на виклик.

6. Які наслідки неявки на допит? Наслідки неявки на допит можуть бути застосовані лише за таких умов в їх сукупності:

  1. особа викликана належним чином і цьому є підтвердження (ст. ст. 134-136 КПК України);
  2. зміст повістки про виклик відповідає ст. 137 КПК України;
  3. відсутні поважні причини неприбуття особи на виклик, передбачені ст.138 КПК України.

Законом передбачені такі наслідки неявки за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду: грошове стягнення; привід; притягнення до адміністративної відповідальності; оголошення у розшук.

Грошове стягнення. Накладається на підозрюваного, обвинуваченого, свідка, потерпілого у розмірі від 0,25 до 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб – у випадку неприбуття на виклик слідчого, прокурора; від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб – у випадку неприбуття на виклик слідчого судді, суду.

Привід. Застосовується до підозрюваного, обвинуваченого, свідка. Потерпілі приводу не підлягають.

Адміністративна відповідальність. За злісне ухилення від явки (два і більше рази) до суду, прокурора та слідчого свідок, потерпілий несуть відповідальність, встановлену ст.ст. 185-3 та 185-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Оголошення у розшук. Якщо підозрюваний, обвинувачений не з’явиться на допит за викликом слідчого, прокурора, суду два і більше рази, то ймовірно буде оголошений у розшук. Це у свою чергу матиме інші несприятливі кримінально-процесуальні наслідки.